*** Александру Чижику Нас дома ждали: Может быть, приедем… И самогонку гнали про запас. Но вместо нас наведались соседи И праздновали грустно вместо нас. Невинные пред миром и законом, Родители - Под черным терриконом. Обиды, беды всё они простили – Лишь плиты на кладбищенской земле. Так тесно их соседи окружили, Что возле них… уже не лечь. Леонід Талалай *** Олександрові Чижику Батьки чекали: Може, ще приїдуть... І самогонку гнали про запас. Та замість нас приходили сусіди і святкували з ними замість нас... Невинні перед світом і законом, лежать батьки під чорним териконом, не висловлять ні болю, ні обиди. Навколо них плита біля плити, — так тісно оточили їх сусіди, що поруч з ними... не лягти.
|