Опубликовано: 2014.01.04
Поэтический раздел: Верлибр, белый стих

Василий Кузан

   Будь ласка


Можеш мене не любити.
Можеш ігнорувати, не звертати увагу…
Моєї любові вистачить на обох.
Хоча…
Хочеться хоч інколи ставати тобі в нагоді.

Будь ласка, кохана,
Користуйся моїми почуттями
Як настільною лампою чи ліхтариком –
Світло може знадобитися тобі
У непроглядній темряві майбутнього.

Бери мої сльози, випаровуй їх у каструлі
І отримаєш гори солі.
Її можна розчиняти у воді для прийняття ванни,
Нею можна солити страви, посипати рани…
Вона цілюща – вилікує навіть душу.

Пий мою кров щоранку
Замість бурякового соку.

Із тонкого шовку моїх нервів
Можна в'язати шапочки, шарфи і шкарпетки.
Вони будуть не тільки зігрівати тебе,
Але і захищати від заздрості та недобрих очей.

А ще грітися можна моїм теплом,
Якого вистачить не тільки на тебе –
Але і на цілий будинок.

У аурі моєї ніжності
Добре ростуть кімнатні квіти
І коти.

Дитина наша
Нехай грається моїми усмішками,
Наче кубиками.
Нехай складає з них фортеці і палаци,
У яких житиме добрий дух моєї любові.
Він вилазитиме звідти щовечора,
Щоб ти погладила його по спині
Перед тим,
Як заснути.

04.01.14

2014
Довге
© Василий Кузан
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/38991/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG