Опубликовано: 2013.10.06
Поэтический раздел: Интимная лирика

Ицхак Скородинский

Буває…



То ж, ще як це буває – дохне із пустелі передсмертним.
І тут же примарною нам предстає далечінь,
а молот стотонний шосе, наближаючись до…
У вуха нам стукає, стукає…
Так, до світанку, і…
Палять довбешку тривоги приховані,
нашу свідомість, розшматувавши  на крихті,
в колювіях сколків.
А тут ще і…
Небо,  торкаючись пила землі,  
заповзає туманом в вікно
з найближчого к нам хімзаводу.
І цим, ось, і дихай!
Як зможеш…
А ні, то  - бай-бай,
в безпам'ятність падай і там насолоджуйся ще і кошмаром настрашок  
біблейських, бо…
Вітер здіймає ще й прах всіх померлих за тисячоліття…

Буває, що виживеш…

Лише не густо таке і буває.

Бай-бай.

2013
Харків віртуальний
© Ицхак Скородинский
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/38172/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG