Зі Всесвітом спілкуюсь по ночах,
як сяде місяць відпочить на дах
та звісить ноги в темінь росянисту,
моргають зорі і під шелест листя
співає пісню невпізнанний птах.
Люблю вдивлятись в неба глибину
і відчувати Космосу могутність,
ловити звуки дивні, незабутні
й складати їх у мовну площину.
І до тих слів пояснень не шукай,
не дорікай за кострубаті рими -
я їх почув чи уявив такими,
й міняти вже не стану, так і знай!