РАНОК

Музики свят й прокидатись чомусь не хочу
На гуаші моєї шкіри згорають німби дерев
Візьміть мої руки у ватру свою протиночі
Я не можу тримати за пащу правічний рев

Промені ріжуть шкіру жухнуть сніжинки смоли
Я у снах ці сорочки пряла що луки вдягають
У твою незаслану постіль за обрієм птахи лягли
І натерті хрести зірочок на вуста приліпають

А ти всюди бачиш як я не доходжу до тебе
І сонце не сходить і світять під хмарами квіти
Безлика медуза-ід навколо божого ока сотає світло
Не згортаючи крил журавлі вивертають небо