***
Вже проліски прибігли на галяву,
Хоробрі, як зухвалі горобці,
А віхола іще не відгуляла
І батогом похльоскує в руці.

Зіщулившись від вітру і морозу,
Коли щонайдошкульніш обпече,
Лиш втягує голівку на погрозу
В зелене крижаніюче плече.

Які вже є  нещасні чи невчасні,
А чи без вас не збудуться весні
Квітчасті луки, яблуні зірчасті,
Такі ж у квітуванні навесні?

Вам першим в шибці небо зазоріло,
Якого нам не вгледіти звідціль,
Не гайся, зелен Юрію, Ярило,
Зігрій своїх відчайних посланців!