Стільки хрущів і стільки пустоцвіту,
немилосердно сонечко пече -
з густих снігів стрибнули прямо в літо,
весна лиш промайнула вітерцем.

Від того всі і люди, і природа
ще й дотепер до тями не дійдуть.
Нема дощу, посуха на городах
і мошкара, як напасть, тут як тут.

Поцяпало і знову, як на півдні,
погода зовсім стала, мов чужа:
смалить, як в серпні, а земелька бідна
з під груди шле запрошення дощам.