Магнолії. Магнолії цвітуть,
Весна цілує порцелянове пелюстя.
І блискітками яре сонце тут
Переливає, наче древня люстра.

А небо, Господи. А небо тут яке -
Розлило дивовижні акварелі.
На дотик цвіт, як пір"ячко м"яке.
Це ті магнолії, що малював Ерделі?

Заквітчаний мій Ужгород-Едем,
Вінок з магнолій, наче діадема.
Ну як йому не бути королем?
Не жити у картинах і поемах?