Ще парк прозоро-непривітний
І дивиться холодним оком.
Та тополині ніжні віти
Вагітні вже весняним соком.
І кличуть сонце на родини,
Гукаючи в небес безодню.
На часі ця щаслива днина,
Але, на жаль, ще не сьогодні.