...найглибший – неба океан: найчудернацькі риби там; на його дні зірки небесні, на його тлі – діла чудесні... – дрейфує собі серед ночі: себе напружувать не хоче: на плині ночі найпомітня: медуза місяця самітня... ...та як затягує поверхню, – якимись хмарами й дощами; або забілює снігами; чи у туман вмакають землю... – як одрізає нас од світу! ані привіту з того світу!! ні неба, ні його склепіння!!! й натягується пуповиння... ...чи цим, – обурені вітри, що зазвичай метуть двори; бо переймають неподобства, та розганяють темні хлопства... – ясні, устеляться проміння на піднебеснеє тремтіння; і просто в небо плигне сонце, – цей світ обризкає, обсяє... ...весь, – височіє, – океан! весь височіє, – тут і там! наніч піднімуться зірки: порухатись, подИхати... – й повисочіти!!. і я твій берег, океан, – до тебе височію й сам, – а височію.. |