Опубликовано: 2012.12.01
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Игорь Федчишин

Мовчазний заповіт

Як покидають гавань кораблі
і пристані вбирають у мовчання -
вони трублять тужливо на прощання,
щоб залишити відзвук на землі.

Не відпливайте, не простившись,
не доспівавши, не ідіть,
не відлітайте, не допивши
цього життя п"янкий напій.
Не поспішайте заглянути
в той загадково-інший світ
і за життя дайте збагнути
цей ваш мовчазний заповіт.

Коли летять у вирій журавлі,
у небесах прощаючись із краєм,
журливим криком простір роздирають,
щоб їх за ним впізнали навесні.

Коли відходять друзі в синю даль,
без крику і тужливого сигналу,
у синім морі, білосніжних хмарах,
і на землі - лиш туга і печаль.

2012
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/35187/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG