Знову пірнав там, де мілко, Знову кохав я не ту. Тая любила горілку, Бублики і наркоту. Тая носила перуку, Мала рожеві уста. Я цілував її руки, Шкіру, холодну, як сталь. Тая спала з моїм другом, Мала на грудях синці. Я, не стерпівши наруги, Вдарив її по щоці. Розпач застряг у волоссі, Туга у прірву стекла... А на долоні у мене і досі Шрам від розбитого скла.
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”