Розірване коло. Запалено свічі. У тінях тривожних мільйони смертей, катів багряниці, їх хижі обличчя і клич милосердя голодних очей. В слабкім мерехтінні воскового смутку зловісні світлини могильних ровів і руки дітей, що шукають рятунку на грудях холодних німих матерів. Безкровні уста, обескровлені долі блукають по шибах від спалахів свіч, а десь паленіють рубінові зорі у відблисках крові минулих сторіч. Загострені грані п'ятьма гостряками встромили у пам'ять криваві ножі, а свічі на вікнах п'ятьма колосками шепочуть молитву по кожній душі. Запалено свічі. Відкрито могили. Живим не злічити заморених жертв. Розірвано коло тим звірством жахливим імперії зла, яка сіяла смерть. |