чорне волосся його покручене чорне коріння
він ходить по воду - приносить плакуче каміння
тиша потріскана мов стіни самотньої церкви
а тиша порожня мов дзвони церковні і мертва

і гірко і терпко і дивно довірливо просто
розрізала груди пером лебединим і гострим
вона не відпустить ніколи йому не мине
ця жінка-латаття зі світу Клода Моне