Мій кепський розум не второпа: на тлі продажництва і чвар, народна самооборона - що за політ - пробач - узвар? Себе від кого боронити? В державі ж божа благодать! - щоденно чую від еліти. В майбутнє - впевнена хода. А що, як блохи, скачуть ціни, податків зашморг тисне дих, то це дрібниці. Гроші цілі, коли обходимось без них. З часів радянських - цифра справна! Сягають плани до зірок у можновладців, у державних, котрі нагулюють жирок. Гуртом хапається за гичку народ, щоб ріпку потягти. Йому ж січуть під рукавички сухі зневоднені жмути. Тож від дарованого дива народу меншає всякчас. Надію маю, щоб збудила та оборона саме нас. |