Опубликовано: 2012.11.08
Поэтический раздел: Философская лирика

Игорь Федчишин

Життя

Життя складне, короткий людський вік,
тому прожити треба його вміло,
бо залишає кожен чоловік
по собі пам"ять, а не грішне тіло.
І пам"ять лиш буде комусь взірцем,
як можна край і ближнього любити,
чи навпаки, зненавидіти все
і з прокляттям нікчемним поріднитись.
Коли живеш не думай про користь -
із цим добром до раю не пускають,
корисне те, чого не помічають,
та благодійним є і буде, як колись.
Коли тебе взяли поводирем -
слугуй, як вождь, а не як узурпатор,
не смій ніколи ображати Матір
чи в майбуття впиватись упирем.
Життя коротке лиш земне, повір,
але душі каратись ще віками,
поневірятись грішними шляхами
і прощення вимолювать, як звір.
Не вір підлизам, що кругом снують,
бо вони першими покажуть спину,
у ницих нема роду і країни,
вони наживи чорна каламуть.
Життя складне. Прожить його зумій,
щоб перед смертю оглянутись щиро
і вчути голос: Хай спочине з миром,
прийми, Всевишний, душу на покій.

2012
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/34956/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG