Опубликовано: 2012.09.25
Поэтический раздел: Гражданская лирика

Игорь Федчишин

Нелегка дорога

Прощаюся з краєм південного раю,
пора вирушати у рідні краї.
Чи встигну - не знаю, шуліки літають
і блискавки крають навпіл кораблі.

Могутні розряди лякають левади,
ширяють, як привиди, злі коршаки,
і звої зі градом над батьківським садом,
і рев вовкулаків, і клац кливаків.

Зі слиною злоба повзе по городах,
палить брехня груди, як хижий іприт,
від стріч в душі сода, бандитська порода
заковує сходи в скляний фульгурит.

Прилину світанком. На спалену ранку
бальзам з чудо-зілля тобі накладу,
вдягну вишиванку і ми спозаранку
підем проганяти ординську чуму.

Накинемо тогу, помолимось Богу,
рішучість і гідність - як зброя в руках!
Нелегка дорога, скривавлено ноги,
та тільки до волі єдиний то шлях!

2012
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/34357/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG