Шуміли сосни
Голками гойдали
дозрілі локони.
Тремтіли вивірки,
Дітям цілуючи руки.
Словкурорт розімлілий
Дихав столітнім спокоєм
Голубів нахабних
Так-сяк, неуважно слухав.
А ми з тобою танули,
Розпатлані дощем
Холодним.
Слухали спів дудука
Душами годували
Небоязких комарів.
Ховалися від буденності
В мокрім зеленім лоні
І слухали лісовика –
Він про нас з янголям шепотів
Вгорі.