Коли небо малює щічки
Дай нарешті очам відпочинок,
Бо лишень позолота зрине –
Зашаріються ружами стрічки,

Насолод потайна хмарина
Оспіває видіння магічне,
Витанцьовують тіні комічно
Вечоровий тремкий поєдинок.

І оманні сяйливі гами
Оперізують відчуттями,
Що існує зв`язку нестяма
У мовчанні моїм зi світами.

Десь там, чи тут... Зовсім  самотній
У темнім савані німотнім.