Фінальна гра і ось він - чемпіон! зі сумом з поля йде Команда Синіх "Червона Лють!" - скандує стадіон, битву за м"яч програли Апенніни. А піренейці з радощів кричать, (на батьківщині цілу ніч фієста!) і що там криза, як емоцій гать, 4:0 - це ж перемога чиста! Триває свято, ще горять вогні, ще у фан-зонах музика й розваги, хмільні світанки змінять будні дні, а про турнір писати стануть саги. А на душі чомсь смуток і журба, щкода надій, чи стане сил надалі. Наше життя - наче фінальна гра, одним невдачі, а одним медалі. І вік людський - немов футбольний матч, де перший тайм - дитинство, юність, слава, а другий, хоч кричи, скачи чи плач , веде до сумнозвісного фіналу. Секундна стрілка дзвінко коле в бік: як ти зіграєш - так й запам"ятають, таким для всіх залишишся навік, невдахою, або бійцем по праву. Тож поспіши, доки нема свистка, доки є час майстерно відігратись, а то й зачни із чистого листка, аби від тих, хто вірить, не ховатись! |