Опубликовано: 2012.06.06
Поэтический раздел: Универсальная лирика

Сергій Негода

Пісок часів

Пісок  часів  і серпантин журби.
Старіша  піна відповзає в море.
Сріблясто- срібні  ями без хули  
рів манять в спомин, в семисоте горе.

Сюди,  синьйоро,  вилили  ситро
синтетики, що тільки є на світі.
Ці плинні  піни  символів - литво
Змивали білу сіль  і кров на ситі.

А далі сила вітру силабічна
від поля серенади  повертає.
До лісу силуетів  віра більша
пливе  і у вітрилах волі тане.

На берег повернеться ця луна,
я більше не шукаю бурі.
Розорані поля - святий чумак!
Я більше не знаходжу  рідні мури.

2012
© Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Источник: https://poezia.org/ru/id/33202/
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

2003-2025 © Poezia.ORG