На площі у латах
з сідла булавОю
ти кличеш до бою
відважних синів.
Не срібло і злато,
а бронзову волю
віншуєш добути
з архівів століть.

Ой, Хмелю наш, Хмелю,
вершителю слави,
великий гетьмАне
великих часів!
Вовік ти прославив
козацьку державу,
та сам і завів її
в стан ворогів.

Богдане, Богдане,
хіба то ти відав,
Богдане, Богдане,
хіба про те знав?
Ти руки відкрив
для братерських обіймів,
натомість в кайдани
свій край закував.

Прокинься, Богдане,
привстань у стременах!
Хай бубни ударять,
а сурми гудуть.
Рубайте кайдани,
несіть гобелени!
Козацькі часи
Україні грядуть!