Той персик останній був найсмачнішим, Соковитим, твердим. Інші я тільки понадкушувала, Чи трішки погризла... Навіть, якщо ти живеш за тридев’ять земель, Навіть, якщо кілометри життя між нами, Навіть, якщо не все можемо змінити, Я тихо на вушко тобі прошепчу, Що сьогодні бачила, як цілувалися голуби, Як соняхи схилили один до одного голови, Як горіх придорожній хизувався Перед чорноокими черешнями, І про те...яка в тебе зачіска була вранці Схвильована, Коли густою, білопінною, солоною хмарою Пролився в мені Твій невиспаний вірш.
|