Час до світанку. З глибин, глибин Рушать на зустріч мої образи Схожі на хижих слизьких рибин Чи потопельників, здутих газом. Більма наставлять свої сліпі, Пащі роззявлять, готові з’їсти. Гірко мені, що в мільйоннім місті Майже нікого, хто захистить. Що я кажу – в величезнім Світі Майже нікого. Сама, сама… Тільки-но знищу того Сома Ось і новенький. В єдине злиті Смерть і життя, насолода й мука. Що тут поробиш? Життя - наука Як зберегти життєдайну силу В купі сміття на межі могили.
|