Був би океаном я шаленим,
То була б любов моя – вода.
Ти скидала б одіж і до мене
Входила б в обійми, молода.

І була б любов моя ласкава,
Запливала в кожну б ямку й згин,
Поцілунки б літеплом стікали
Від грудей на твій острішок-клин.

Я б на хвилях рук гойдав, леліяв,
Пестив би і ніжив, мов дитя…
Ех, якби на мить здійснилась мрія!
Я б віддав за це людське життя.

Недосяжна, рідна і жадана,
Ти стоїш, а відстань є – і все…
Господи, не треба океаном,
Я б згодився навіть на басейн.

17 березня 2012 р.