Тане вже сніг на дахах та прокидається ліс, а по молочних шляхах гомінко котиться віз. Гуркотом зір-колісниць зиму зганяє зі снів, щоб цю веснянну мить всю присвятить тобі, тільки одній тобі. Сік наберу у бокал з білих берізки грудей, сяйвом заграє кришталь та заворожить тебе. Чари зберу звідусіль, пролісків сни голубі і цей солодкий напій я піднесу тобі, тільки одній тобі. Ліс розтривожить птахів, ноток відкриє конверт - хор у мільйон голосів дасть в твою честь концерт. Ляже на чистий мольберт обрію голубизна, з тебе зпишу портрет, але назву - весна, люба моя, весна.
|