Під хатою у вас зів‘яло деревце,
І процвітають заздрість, гнів і жадібність.
А я – такий малесенький бандерівець
На теренах великої державності.

Не маю я, останній серед дервішів,
До халіфату жодної претензії,
Бо я – такий малесенький бандерівець
У дискурсі великої поезії.

Могилу мою завтра вкриють дереном,
Співатимуть на ній трагікомічно всі,
І зійде ваш малесенький бандерівець
У Магадан великої космічності.

І зорі там побачить через тернії,
Зустрінеться з божественними ликами…
Нехай живе малесенький бандерівець
У Всесвіті, для нього завеликому!
                                       8 листопада 2011 р.