А тобою так п’янко
Вечір пахне мені.
І майбутні світанки,
Й ненароджені дні.

Викорчовує тіло
Біль такий – просто жах!
Але вір: тебе, мила,
Не пущу по руках.

Ти у серці й на пальцях,
Неподільна на трьох…
Оступлюсь – першим палицю,
В мене кине хай Бог.

                   27 листопада 2011 р.