Воїнам і вдовам Афганської війни П Р И С В Я Ч У Є М О Ось знову жовтень, як тоді, у камінь врізалася дата. Ти знов прийшла, як кожен рік, а я в цей день навік солдатом. Ти залишилася одна у нашому з тобою жовтні. Нас розлучила та війна, де я воюю до сьогодні. Ти витираєш обеліск, я догораю в бетеері і краплями стікає віск, струмками крові й сліз, у впадини ущелин. . Нас розлучила та війна, де я воюю до сьогодні. У нашому з тобою жовтні ти залишилася одна. Ось знову жовтень, як тоді, у камінь врізалася дата. Ти знов прийшла, як кожен рік, а я в цей день навік солдатом. Ти залишилася одна, ти тут, а там - війна...
|