Запитав у Бога про доцільність раю.
бо коли не всім він, то навіщо є
і Господь промовив: «Рай не вибирають,
бо то край, де серце і єство твоє!»

Де прянощі саду,
струмок і левада
злилися з теплом
материнських грудей.
Де батьківська хата
в барвінку і м"яті -
навіки є раєм
земним для людей!

Я роки збираю у вервечку долі,
розгубив немало по земних шляхах,
та завжди співаю лиш пісні любові
променям яскравим в голубих ставках.

Ще блукаю світом, ще шукаю світло,
але добре знаю - краще не знайду
як моє дитинство пострічало літом
край той волошковий в золотім вінку.