В борні з собою упадем
І я, і ти.
Замкнеться пасткою Едем –
І не піти

Від рук моїх, від губ твоїх
І від очей.
І стільки випаде утіх,
І потече,

Мов злива, мов новий потоп
На всі світи.
І не збагне тоді ніхто,
Де я, де ти.

Звізда осяє верх і низ –
Весь небосхил…
А поки що пручайсь, борись,
Допоки сил.

           6 жовтня 2011 р.