У чистім полі лицарський турнір. Святкові кульки, стрічки кольорові, і лицарі спустилися із гір, щоб позмагатись в вправності і зброї. Мечі змінили гострі на тупі, на стрілах наконечники вломали і люд (так радий дармовій крупі) на свіжозроблених трибунах весь зібрали. А поруч бій! Там ходять вороги, грабують, убивають і гвалтують. Крик порятунку з"їв сигнал труби, а торжество супротив вже клінчує. І я, дурний, повівсь на феєрверк, одів святково виткану кольчугу, на шоломі розправив з пуху верх, але, спасибі, лист прийшов від друга! Я вже і спису затупив кінця, в стремено звабне гордо ногу пхаю... Як вчасно друг прислав мені гінця! Чохли скидаю. Каюсь, друже, каюсь! |