Воля голодна. Капкани ситі... Все так було і є. Вічність щаслива мина, як миті Крізь різне життя моє. Не краще, як в інших, Сумних так само, Місцями не гірше теж. Поет... він же завжди живе на зламі Доріг, що не мають меж. І скло йому – чорне, Вугілля – з кров’ю... І все тут йому не так. І шкодить водяра його здоров’ю. А нащо здоров’я, коли... Ех... та!.. Ловив світлячків і садив до банки. Вони помирали, а... Росли в 90-х базари й банки, Мов зграя коралова. Брехали кругом дзеркала і тіні, Великі й маленькі пси. Збулося направду волхвів видіння Під дзвони, «єжи єси...». Воля голодна. Капкани ситі... Все так було і є. Вічність щаслива мина, як миті, Крізь всяке життя моє.
|