ми живемо тільки в сьогоденні і ось тобі прикре непорозуміння між нами і все через те що я не відповідаю примхам твоєї мами яка установлює межі дозволеного і говорить про подвійну природу мого "Я" яку ти не хочеш пізнати бо шукаєш іншого у його спільних з тобою налаштованостях у свою чергу я вважаю що кохання завжди здійснюються як нерозривний зв'язок того хто пізнає і того що пізнається і це осягнення сущого в даність ти мене кохаєш чи ні ти конструюєш можливі світи для утворення вражень і почуттів які не можна раз і назавжди зафіксувати в пам’яті іноді ти постаєш відкритою різноманітною і суперечливою всередині себе і без того до чого я прагну і для чогоя живу я не усвідомлюю себе без тебе у вирі щирого дійсного почуття хоча ти не чиниш мені ніяких перешкод а потім ми дивуємося своїм діям і не впізнаємо навіть самих себе і свого рідного нам оточення взагалі ми переживаємо спільне тіло ісвої унікальні відчуття і свої враження і сприйняття оточуючих як подарунку природи
|