Зітхали зорі
У зодіаку,
У темних вікнах
Губився час.
Ходив по світу
Сумний собака.
Чекав господаря –
Може, Вас?
А Ви все квапились –
Не до тебе!
А Ви все слів
Не могли знайти.
Сумний собака
Дивився в небо,
Нявчали з неба
Йому коти.
Так сиво містом
Гуляла злива,
Неоном тліли
Вогні вітрин.
Він так втомився
Чекати дива
І вас шукати
Втомився він…
Та знов під ранок
Йому насниться
Неначе куля,
Що крає лід,
Як чорним містом
Йдуть дикі гицлі
А Ви всміхаєтесь
Гицлям вслід.