Гердо, маленька, на чорта мені твій чай?
Гердо, я бачив небо! Воно – моє!
Гердо, вона сказала мені «літай!» -
І я лечу. Це значить – Бог-таки є!
Гердо, твої книжки лиш фарба й папір!
Вибач, вони нудні, так само, як ти!
Знаєш, я з нею шугав між далеких зір
І комети смикав за золоті хвости!
Вперте дівчисько, кажу тобі, не шукай!
Я не вернуся на твій убогий балкон!
Просто забудь, що колись мене звали – Кай.
Гердо, мене немає. Я просто – сон…