Розгойдали небо розгнівані хвилі, Босфор клекотів від шаленства стихій, а чайки летіли, неначе на крилах, і мужності їхній лякався прибій. Козацькая чайко, вершителько слави! страхіття всіх фортів й чужих кораблів ти стала знаменом морської держави, козацької слави вітрилом часів. Хоробрість і сила, вітрила і весла зв"язали у вузол вінки перемог, сторінки історії, мов перевеслом, на стязі держави і сам Господь Бог. Могутніми були, могутніми станем, не згасне повіки геройства зоря. Гордися, Вкраїно, корветами слави, бо стягу твому козиряють моря. |