.Подвійність

Царськосільське

Ця телефонна агонія
Скоро скінчиться, я знаю.
Буде бридко і холодно,
Літо свій шлях кінчає.

      Протоптала  стежечку
      Через яр,
      Пролягла  на серденьку,
      Як тягар.

Римські канікули скінчено,
Принцеса спішить в Колізей,
Короною боргу увінчана,
Здає свої сни у музей.

       Заграй мені, дуднику,
       На дуду,
       А я тую музику
       Забуду…

Все, що було схвильоване,
Все, що було піднесене,
Сховано, щільно сховано
Разом з минулими веснами.

       Отака я, серденько,
       Такая,
       І не клич – не вийду я...
       Вийду я !