укр       рус
Авторов: 403, произведений: 38541, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2011.03.07
Распечатать произведение

Ольга Брагина

***

Не треба більше таких довжелезних віршів Прекрасній дамі,
просто навздогін кинеш у розпалі кілька слів.
І перші люди, які тобі зустрінуться в Амстердамі
(за цвіллю пам’яті мало собі звелів
забути, щоб ці прекрасні дами стинали пішки
усі кути, намальовані крейдою на землі).
Всі дев’ять життів як надбання грайливої кішки,
яка програє раз за разом, бо пазурі замалі.
Коханий мій, не сказати, що все для тебе,
бо справді ніхто не скаже, що значить «все».
Лежить величезний камінь під дахом, віддайте, ребе,
ось цю хустинку. Повінь не принесе,
твої повіки не склеїть, життя доволі,
усе життя розібгане в коментах. Помічай,
що всі, хто дивиться в це горнятко, насправді голі,
і пил сваволі зметено у відчай.
Насправді наголос не залишає сліду,
сідаєш в потяг, ніби на пароплав,
насправді я нікуди тепер не їду –
стирчу на площі і витягаю гав
з того, що ти залишив мені, капелюха
зі стертим написом, годі знайти тепер
у цьому написі пам'ять Святого духа,
і кидає п’ять піастрів у дірку мер.
Зіграй мені щось тихе, ліричне, миле,
щоб все життя над кавою протягти,
непевний плин – тебе полишають сили,
тебе полишають відтінки сірого і шрифти.
Не треба більше таких довжелезних віршів –
прекрасні дами краще за тебе пнуть
на вежу все, чим навіть вони не гірші,
на підвіконні розлита весняна ртуть.
Коханий мій, віддай мені серце задарма.
І перші люди, які зустрінуться в Амстердамі, і зловить світ.
Ось термін придатності і зіпсується карма
за сорок років сидіння біля воріт.  

2011
© Ольга Брагина
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2017 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании