*** Ти мружиш очі, Ховаєш руки. Ти знаєш правду – Не знаєш правил. Їм значно легше, Вони на прощі. Вони скалічені, Вони безправні. Їх зерна їстимуть, У них ховатимуть, Крізь них ітимуть, (Крізь них доходить!) Роки за графіком, Думки мов трафіки… Хтось заборонить їх Власним кодом. Ти не злякаєшся, Ти не зупинишся… Бо зупинитися І не наважишся. Симптоми сили, Хай перебільшені, Хай із запізненням, Все ж залишаються. Шукай же щастя їм, Даруй же світло їм… Ти переповнений Кров’ю і кальцієм. Ти був сьогодні там, Ти чув приховане. І вже кричать про це Радіостанції.
|