О! Як ти дихаєш, коли Столи накриті світлом ночі. О, як ти дихаєш! Як хочеш Щоб я прийшов. Коли ж, коли Ми сядемо за ті столи? О, як ти хочеш! Як тремтиш У тиші схована солодкій, Який парфумів дикий опій Проймає душу. Аж летиш До мене люба. Так! Лети ж! А я – назустріч. Стій! Чекай! Не випускай із рук мобілки, Слова, неначе очі білки, Прицілом зловлені…Тримай Гаряче збудження. Стривай, Я прилечу за хвильку. Рай Я принесу тобі у серці, Складу в букет сто тисяч терцій І стану музикою – ці Слова в руці… І не карай Мене розлукою надовго – Я прикипів до сонця твого, Тобою всотаний… А ти, Ти ждеш мене, мене одного! Веди ж коня мого, дорого! |