Терпкі слова. А далі – сніг і відчай.
І білий вітер у пустелі спокою.
Безсонна думка – невідчепний слідчий –
Вивчає документи спогадів.

Ти знову входиш в непідкупну пам'ять.
Годинник машинально міря ніч,
І місяць, мов невимкнена реклама,
Стоятиме до ранку у вікні.

Терпкі слова. А сніг і відчай – далі.
І зблідлий усміх у куточках губ.
Ти винна, бо нічого не згадала,
Я винний, бо нічого не забув.

І крикнути не можем, що не згодні,
Щоб нас – за нас – хтось інший цілував.
Ми мовчимо. Це нас обох сьогодні
Мовчанням судять зраджені слова.