Схилилось сонце до землі В вечірній тиші. Щоб його спати провести, Вже місяць вийшов. На тлі прозорих ще небес Повис серпанком, Бо сонцю фарби всі віддав Росяним ранком.
А зараз сонце знов йому Їх повертає, Потоком срібно-золотим Оповиває. Як місяць фарби набере, Зробить чеканку, Щоб він поміж зірками плив Знов до світанку.