Що ти хочеш від мене, Адаме? Ти не бачиш? Я – сучасна Єва І повія, і лярва, і стерво, Ні душі, ні серця, лиш - нерви! Що ти хочеш від мене, Адаме? Райських яблук тобі закортіло? Та вони вже давно переспіли, А, може, налити тобі текіли? А, може, вип’єш погар сливовиці? Бо в голові одні молодиці і циці – Та мені - вісімсот з гаком років! Райське яблучко твоє не дає мені спокій… О, Адаме, та ти ще нівроку! Маріанна Шутко «Адам і Єва» О, Адаме!(пародія) О, Адаме, та ти ще нівроку У свої вісімсот з гаком років. Ще хильнеш і погар сливовиці, Ще тобі в голові молодиці. О, Адаме, та ти ще – дай Боже! Ти і хочеш, і вмієш, і можеш! Як побачиш – одразу за циці, А моральність тобі до гу...ці. О, Адаме, ти прагнеш до Єви, Але я і повія, і стерво, З лярв, що гублять здоров’я і нерви – (Ще мене із майстерень не стерли?) О, Адаме, хильнемо текіли, – Бачу я, що тобі закортіло. Потерпи. Не роби зайвих кроків. Не спіши. Тобі стільки вже років! Обійми мене з лівого боку... О, Адаме! Та ти ще нівроку!
|