Литва. Сотворіння світу Дмитрові Чередниченку Спочатку було Слово. І Слово було Вільнюс, в якому вродилась Воля. І стало так вільно-вільно... А потім, о посестро наша Литво, – загарбників танки і крові литво!.. І рвались серця на підмогу в Литву, й уста проклинали кремлівську Москву! ...І кров синів і дочок Міндаугаса, Мажвідаса, Донелайтіса, Чюрльоніса постукала нам у груди і ввійшла в наші жили. І згадала оспала кров, що вона кров Шевченка, Франка, Лесі Українки. І впали кайдани, і вільний дух і вільні руки вознесли в небо аж під сонце знамено незалежності... І нині, і прісно, і повсякчас на чистій блакиті наших стягів – солона сльоза литовської матері. І кров твоя, Литво, пребуде в наших грудях. ...Україно! Моя сердешна есендешна неню! Хай вовік не проститься тобі, якщо даси приспати з високих трибун ще й цю братню кров, пролиту на вівтар і твоєї незалежності. 5 лютого 1994 р.
|