До того, як весна зелена постане,
До того як підуть люті морози,
В колисці затишній
В колисці ласкавій,
Понаді мною сосна,
Понаді мною береза
Вітям шепочуть на рано.

Шепочуть й співають.
І лине скрипкова
Мелодія тиха,
Мелодію нова,
Мелодія дивна,
Якої й не чутно,
Яка дозріває.

Так я поринаю
Немов в снігу пір’я
В сухе жовте листя.
І тільки я духом
Все чую й вивчаю,
Чи ніч вже надходить,
Чи світло спливає.
І чи так насправді буває??

І тільки крізь сон
я витягую руки:
- Мене не буди,
я нічого не хочу.
Бо знаю: існую
у цьому безмір’ї,
у морі любові,
до людства існую.

Переклад із польської