Фотосинтез життя, Фотосинтез зеленого світу І набряклі бруньки Демострують чарівний свій хист. А пройде якийсь час - Забуянить усе, прийде літо, І краплинки роси Разом з світлом возродяться в лист. Він вбиратиме все, Що з легенів всякчас викидаєм. Не ділитиме, ні! А під дією сонця тепла, Лиш умиє у росах, Легенько усе поскладає, І очистить у кисень Усі наші грішні слова. Може й нам би отак Очищатись у мислях і діях І творити добро Із усього, що світом пливе? Не ділити його, Не складати направо, й наліво, А у квантах тепла Перетворювать в вічне, живе!
|