Молюся променю з вікна - Він гострий і блідий. Сьогодні я неговірка, У серці – ніж біди. До умивальника іду. Позеленіла мідь, Та промінь західний ковзнув, Розвеселити зміг. Простий, невинний пілігрим – Із сонячних алей - У храм безгучний, повний рим, Тече, як лемент дітвори, Як зцілення єлей. 2010 *** Молюсь оконному лучу - Он бледен, тонок, прям. Сегодня я с утра молчу, А сердце - пополам. На рукомойнике моем Позеленела медь. Но так играет луч на нем, Что весело глядеть. Такой невинный и простой В вечерней тишине, Но в этой храмине пустой Он словно праздник золотой И утешенье мне. 1909
|