О, не зітхайте по мені, Печаль злочинна і даремна, Я тут, на сірім полотні, Постала дивно й напівтемно. Летючих рук недужий злам, В очах безтяма аж до сміху, Та я змінитись не змогла б На час прогірклої утіхи. Він так хотів, він так велів Словами мертвими і злими. Мій рот тривожно червонів, І щоки стали сніговими. Нема гріха в його вині, Пішов, когось очима гріє, Й ніщо не сниться вже мені У передсмертній летаргії. ___________________________________________________________________________ Текст оригіналу: НАДПИСЬ НА НЕОКОНЧЕННОМ ПОРТРЕТЕ О, не вздыхайте обо мне, Печаль преступна и напрасна, Я здесь, на сером полотне, Возникла странно и неясно. Взлетевших рук излом больной, В глазах улыбка исступленья, Я не могла бы стать иной Пред горьким часом наслажденья. Он так хотел, он так велел Словами мертвыми и злыми. Мой рот тревожно заалел, И щеки стали снеговыми. И нет греха в его вине, Ушел, глядя в глаза другие, Но ничего не снится мне В моей предсмертной летаргии.
|