Мов посаду, його обіймала,
Мов мерця, цілувала в чоло,
І на смертнім одрі чимало
ЇЇ болю сльозами зійшло.

Сплинув час і земля осіла,
Але напис надгробний вцілів:
«Не ховай почуттів у могилу,
А кохання своє – й поготів!»